- облупаний
- -а, -е, діал.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до облупати.2) у знач. прикм. Який повністю чи частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. || Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. чого-небудь).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
